Безперервне навчання як головний тренд освіти майбутнього

Розвиток технологій та скорочення життєвого циклу професій призвели до застаріння класичної моделі освіти «школа-вуз». Їй на зміну прийшла концепція lifelong learning - безперервного навчання протягом усього життя

Близько 20—30 років тому, здобувши професію, можна було планувати свою кар'єру і бути впевненим, що найближчими роками в ній нічого не зміниться. Сьогодні така ситуація практично неможлива: йдуть у минуле не лише цілі спеціальності — структура самих професій змінюється із величезною швидкістю.

Наприклад, уявимо інтернет-маркетолога, який не стежить за новими інструментами просування та алгоритмами майданчиків — він дуже швидко втратить свою популярність на ринку. Те саме стосується верстальника, який вирішить все життя користуватися одним фреймворком. Ця тенденція зачіпає не лише діджитал- та IT-спеціальності: вчителям потрібно освоювати нові освітні сервіси, менеджерам з продажу — стежити за змінами в галузі та вдосконалювати навички комунікації, косметологам — бути в курсі всіх продуктів та засобів догляду за шкірою.

Лікарі, інженери, архітектори, керівники практично будь-яким фахівцям доводиться регулярно проводити «апгрейд» власних компетенцій, інакше вони ризикують «випасти» з ринку.

Світ змінюється. Але нам, як сучасникам, важко усвідомити, наскільки велика швидкість змін. А так швидко людство не мчало ще ніколи. Інноваційні шторми створюють сотні нових професій і відправляють на звалище історії спеціальності, які ще десять років тому здавалися гарантом безбідного існування. Знання, здобуті студентами, старіють ще до того, як їм вручать диплом.

Lifelong learning має на увазі не лише продовження навчання після вищого навчального закладу: освіта починається ще в ранньому дитинстві. Чимало батьків записують своїх дітей на додаткові курси.

Щодо вузів, вже незабаром їхнє завдання може змінитися: замість того, щоб навчати якоїсь спеціальності, вони даватимуть навички пошуку та обробки інформації, творчого мислення, проектної роботи та презентації своїх ідей.

Обов'язки з навчання конкретним професіям перейдуть освітнім онлайн-проектам, більш гнучким і більш здатним підлаштуватися під ландшафт ринку, що постійно змінюється. Втрата інтересу роботодавців до диплому вищого навчального закладу помітна вже зараз: майже 50% українців не працювали за фахом.

Проблема якості

Основний аргумент противників онлайн-освіти стосується його якості та необхідності перевірки здобутих знань. Справді, ефективність дистанційного навчання багато в чому залежить від залучення та ступеня відповідальності студента. Але все більше компаній влаштовують для випускників перевірки у вигляді дипломних проектів чи підсумкового тестування. Така робота зазвичай ґрунтується на вирішенні реальних завдань, і разом із сертифікатом про закінчення курсу може служити для роботодавця показником компетентності спеціаліста.

Економіка освіти

Навички майбутнього: що потрібно знати та вміти у XXI столітті

Звичайно, сам по собі сертифікат про здобуття онлайн-освіти, як і вузівська «кірочка», ніколи не стане гарантією працевлаштування. Першочергове значення завжди матиме презентація кандидата на співбесіді, його портфоліо, досвід роботи та тестове завдання.

Пандемія як стимул

Ситуація, в якій опинився світ через розповсюдження коронавірусу, стала каталізатором для розвитку моделі життя тривалого навчання. На карантині людей з'явилося більше вільного часу, щоб зайнятися самоосвітою. А це, у свою чергу, сприятиме поширенню принципу безперервного вдосконалення своїх знань та навичок. Популяризації онлайн-курсів допомагає те, що багато проектів на час пандемії відкрили безкоштовний доступ до своїх ресурсів: так раніше надійшла Coursera, в Україні – один з найкращих Laba.